1. Проводити час у блаженстві, насолоджуватися щастям, відчувати повне задоволення.
2. (Рідк.) Поводитися поблажливо, виявляти надмірну м’якість або потурання.
поблаженствувати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови