1. Який отримав благословення, освячений молитвою або церковним обрядом; наділений божественною благодаттю, заступництвом.
2. (У переносному значенні) Який сприймається як дарований Богом, щасливий, успішний, сприятливий.
поблагословлений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |