Значення
-
(істор.) У Київській Русі — особа, яка займалася збором податей (побору) для княжої скарбниці.
-
(перен., заст.) Той, хто займається збором, стягненням чогось, зокрема у значенні вимагача, утискача.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. побірець, р. побірець, д. побірець, з. побірець, о. побірець, м. побірець, к. побірець