Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова «побільшати»; процес або результат збільшення кількості, обсягу, розміру чи інтенсивності чогось.
2. (у медицині) Патологічне збільшення розміру органу, тканини або частини тіла, що є симптомом захворювання (наприклад, побільшення печінки, серця).
Приклад 1:
Очевидна річ, боярин, обдарований такими широкими правами, стався силою в селі і, зовсім природно, дбав про побільшення й укріплення своєї сили. Щоб забагатіти, бояри закладали на шляху свої власні засіки-рогачки і побирали з них і в спокійних часах оплату від усякого проїжджого, а се мусило спинити живий рух по дуклянській дорозі, ослабити живі зв’язки між громадами.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”