1. Стати білим або білішим, набути білого кольору.
2. Змінити колір на білий через сильне хвилювання, страх, хворобу тощо (про обличчя, губи).
3. Покритися сивиною, посивіти (про волосся).
4. Стати ясним, світлим (про ранок, небо).
побіліти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Аби уласкавити Наливайка, державники Луцька прикотили йому сто бочок гречаного меду, принесли тисячу лантухів гречаного борошна, упряж, полотна, верети, рядна, а також п’ять тисяч валянок та білих дублених кожухів, щоб наливайківці в них і ходили, і підстеляли в санях під боки, й укривалися з головою, бо в зимових лісах, чи де вони будуть, носи, як сніги, можуть і побіліти. А православні лучани поставили перед Наливайком шкіряний, під зав’язку, мішок золотих польських злотих.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: дієслово () |