1. Дія за значенням дієслова «побігати»; короткочасне або несистематичне бігання, пересування бігом.
2. (у спорті) Тренувальна або змагальна дисципліна, що передбачає подолання певної дистанції бігом, часто стосовно кінних чи собачих перегонів.
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова «побігати»; короткочасне або несистематичне бігання, пересування бігом.
2. (у спорті) Тренувальна або змагальна дисципліна, що передбачає подолання певної дистанції бігом, часто стосовно кінних чи собачих перегонів.
Приклад 1:
Його збільшення здійснюється з метою за- побігання зростанню часу простою верстата через часті переналаго- дження, викликані зміною інструменту, що затупився. У загальному випадку розрахунок значення періоду стійкості досить складний.
— Тютюнник Григорій, “Вир”