побігання

1. Дія за значенням дієслова «побігати»; короткочасне або несистематичне бігання, пересування бігом.

2. (у спорті) Тренувальна або змагальна дисципліна, що передбачає подолання певної дистанції бігом, часто стосовно кінних чи собачих перегонів.

Приклади вживання

Приклад 1:
Його збільшення здійснюється з метою за- побігання зростанню часу простою верстата через часті переналаго- дження, викликані зміною інструменту, що затупився. У загальному випадку розрахунок значення періоду стійкості досить складний.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |