Значення
-
Той, хто бігає, займається бігом; бігун.
-
Рослина з довгими повзучими пагонами, що швидко розростаються; пагін, що встигає вирости за літо (у садівництві).
-
Розм. Той, хто часто відлучається кудись, хто має звичку багато ходити або бігати; непосидюча людина.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. побігач, р. побігача, д. побігачеві, з. побігача, о. побігачем, м. побігачеві, к. побігачу