побідник

[pobidnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Той, хто перемагає у змаганні, сутичці, війні; переможець.

  2. Заст. Той, хто здобуває щось, досягає мети внаслідок перемоги; завойовник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. побідник, р. побідника, д. побідникові, з. побідника, о. побідником, м. побідникові, к. побіднику

Більше записів