побічниця

1. Жінка, яка перебуває у позашлюбних інтимних стосунках з одруженим чоловіком; коханка.

2. У переносному значенні: другорядний, непрямий учасник або свідок якоїсь події, що спостерігає її збоку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |