1. Викликати у когось стан нерішучості, збентеження, змішати чи спантеличити; примусити сумніватися або вагатися.
2. (У переносному значенні) Поруштити спокійний, звичний стан чогось; внести замішання, безлад.
побентежити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |