побагату

[pobɑɦɑtu] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (від дієслова “багатіти”) У спосіб, що веде до збільшення майна, доходів; так, щоб стати заможнішим.

  2. (перен.) У спосіб, що веде до збагачення внутрішнього світу, знань, досвіду; так, щоб набути більшої цінності, повноти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. побагата, р. побагатої, д. побагатій, з. побагату, о. побагатою, м. побагатій, к. побагата

Більше записів