побабчений

[pobɑbt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (Про людину) Такий, що має риси, властиві бабі (старій жінці); що набув зовнішності або манер старшої жінки.

  2. (Перен., розм.) Такий, що став надто обережним, боязким, нерішучим, як іноді вважається про людей похилого віку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. побабчений, р. побабченого, д. побабченому, з. побабченого, о. побабченим, м. побабченім

Більше записів