Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник, що означає спосіб дії, властивий злодієві; так, як роблять злодії — обережно, тихо, непомітно, щоб не привертати уваги, часто з наміром щось украсти або заподіяти шкоду.
2. У переносному значенні — підступно, віроломно, нечесно, зрадницьки.
Приклад 1:
Але Андрієві сподівання були марні — сподівання на те, що та трійка робить своє діло по-злодійськи, незаконно. Фрей подивився на Андрія, скривився так презирливо, як Андрій ще не бачив у нього, й процідив крізь зуби: — Опираєшся все?!
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”