по-панськи

1. Так, як властиво панам; з розмахом, розкішно, без економії, не обмежуючи себе у витратах.

2. Уповільнено, не поспішаючи, з відчуттям власної значущості та переваги.

3. (Переносно) Зневажливо, зверхньо, з почуттям зверхності.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ка­жуть, і жи­ве доб­ре – та­ки зовсім по-панськи. Не дур­но йо­го ко­за­ки проз­ва­ли кня­зем.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Приклад 2:
От i подали борщ, а далi яловичину, покришили на дерев’янiй тарiлочцi, посолили та й їли — вже звiсно, що не по-панськи, бо виделок не водиться — пальцями. Опiсля подали юшку з хляками, печене було баранина, а там молошна каша та й годi, бiльш i нiчого.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Вiн був не дуже багатий, а жити пишно, у розкошi великiй хотiв, по-панськи! Що йому до того, що люди, було, на нивi падають?
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: t.d. () |