1. Так, як властиво панам; з розмахом, розкішно, без економії, не обмежуючи себе у витратах.
2. Уповільнено, не поспішаючи, з відчуттям власної значущості та переваги.
3. (Переносно) Зневажливо, зверхньо, з почуттям зверхності.
Словник Української Мови
Буква
1. Так, як властиво панам; з розмахом, розкішно, без економії, не обмежуючи себе у витратах.
2. Уповільнено, не поспішаючи, з відчуттям власної значущості та переваги.
3. (Переносно) Зневажливо, зверхньо, з почуттям зверхності.
Приклад 1:
Кажуть, і живе добре – таки зовсім по-панськи. Не дурно його козаки прозвали князем.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Приклад 2:
От i подали борщ, а далi яловичину, покришили на дерев’янiй тарiлочцi, посолили та й їли — вже звiсно, що не по-панськи, бо виделок не водиться — пальцями. Опiсля подали юшку з хляками, печене було баранина, а там молошна каша та й годi, бiльш i нiчого.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
Вiн був не дуже багатий, а жити пишно, у розкошi великiй хотiв, по-панськи! Що йому до того, що люди, було, на нивi падають?
— Самчук Улас, “Марія”