1. Так, як властиво хлопцям або юнакам; характерно для хлоп’ячої поведінки, звичок чи способу життя.
2. У манерах, стилі або образі, що нагадує простого хлопця, часто з відтінком невимушеності, грубуватості або неохайності.
Словник Української Мови
Буква
1. Так, як властиво хлопцям або юнакам; характерно для хлоп’ячої поведінки, звичок чи способу життя.
2. У манерах, стилі або образі, що нагадує простого хлопця, часто з відтінком невимушеності, грубуватості або неохайності.
Приклад 1:
Так щиро, по-братськи, по-давньому, по-хлоп’ячому. Хоч це й не пасувало до ситуації, але не витримали.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”