Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник, що означає спосіб дії, властивий французам, характерний для Франції або її мешканців, зроблений на зразок французького; так, як роблять французи.
2. Мовний прислівник, що вказує на використання французької мови як засобу спілкування або вираження думки.
Приклад 1:
Єсть іще в мене трохи старша од них — Кассандра — то вона балакає й по-французьки, бо вчилася в трапезундському грецькому дівочому інституті… А ще живе в мене тут далека родичка, тож само приїхала недавно з Трапезунда… молодесенька, а вже вдова… Zωη!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Він по-французьки сказав своє спостереження Шмідтові і додав, що в Зої профіль, як у Артеміди. Несподівано Зоя розсміялася: очевидячки, вона щось була зрозуміла з тої мови.
— Тютюнник Григорій, “Вир”