пнище

1. Місце, де вирубано дерево, з якого залишився пень або слід від нього; ділянка лісу після вирубки.

2. (у спеціальному вжитку) Нижня частина стовбура дерева разом з корінням, що залишається в землі після валки; пень.

3. (переносно, рідко) Основа, залишок чогось; те, що нагадує пень або його слід.

Приклади вживання

Приклад 1:
Клянусь вам: то огорѣлый пнище!» Четвертый сказал: «То город». Пятый вопіял: «То село…» Так-то и ты видиш, а что ли такое оно — не знаєш.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |