плив

Тлумачення із “Словника української мови”* ПЛИВ , у, ч., діал. Потік . Час плив своїм пливом ( Вовчок , І, 1955, 328). @ Збив а ти ( зб и ти ) з пл и ву див . збив а ти . Тлумачення із “Словника української мови”* ПЛИВТ И див. плист и . Тлумачення із “Словника української мови”* ПЛИСТ И і ПЛИВТ И , плив у , плив е ш і ПЛ И НУТИ , ну, неш, недок. 1. Пересуватися у воді або по воді в якомусь напрямку за допомогою певних рухів тіла , спеціальних органів чи знарядь . Ото було , як опівночі , то й пливуть човни Дніпром ( Вовчок , І, 1955, 90); Вже не рибки пливли у воді , а вербові листочки (Тют., Вир , 1964, 520); Механічно сповз [ хазяїн ] із сідла й поплив біля морди Сірого , тримаючись за гриву й допомагаючи рукою плисти (Ю. Янов., І, 1958, 141); Плисти ( пливти ) наввипередки ; * У порівн. І дівчина , обсипана квітками , Іде , немов пливе лебедонька в воді (Рильський, І, 1960, 160); // Рухатися , нестися за течією води ( про предмети ). Не все те переймати , що на воді пливе (Номис, 1864, № 3297); Де-не-де щось чорне швидко пливло по воді (Гр., І, 1963, 420); Весло впало в воду й пливло із човном (Смолич, І, 1958, 79); По річці к дівці Квіточка плине (Кост., І, 1967, 38). @ Коп і йка в киш е ню плив е – хто-небудь має прибуток від чогось . – Таксі , – повторив Кость , – то , дядьку Миколо , живе діло . Колесо крутиться – копійка в кишеню пливе … ( Рудь , Гомін .., 1959, 74); Нех а й ( хай ) плив е за вод о ю що – побажання забути що-небудь , не повертатися до чогось ( переважно неприємного ). [ Семен :] Забудь , брате , те , що колись було ; нехай те лихо пливе за водою ! (Кроп., І, 1958, 115); Плист и молок о м і м е дом див . мед ; Плист и ( пливт и ) за течі є ю див . течі я ; Плист и ( пливт и ) куд и вод а нес е – те саме , що Плист и ( пливт и ) за течі є ю ( див . течі я ). – Ні порадою , ні силою не переможеш нашого товариства . Лучче пливи , куди вода несе … (П. Куліш , Вибр., 1969, 149); Плист и ( пливт и ) пр о ти течі ї див . течі я ; Пр о ти вод и плист и ( пливт и ) див . вод а ; [Сам ( сам а , сам о )] плив е до рук (у р у ки ) – що-небудь легко дістається , добувається . Там уже читають списки . Багато ж їх виявилось, щасливців , яким земля сама пливе сьогодні до рук ( Гончар , II, 1959, 214); Він таки ж господар , і гріх йому .. не брати того добра , що само в руки пливе (Тют., Вир , 1964, 429); Всі бачать , як воно [ багатство ] їм у руки пливе , а як воно їм з рук вислизає , того ніхто не вгадає (Дн. Чайка , Вибр., 1960, 82). У кільв а тері пливт и див . кільв а тер . 2. Пересуватися по воді на човні , судні і т. ін.; бути в плаванні . – Звичайно ми сходились вранці , брали човен і плили в море ( Коцюб ., II, 1955, 299); Я збиралась у дальню дорогу , Щоб морями чужими плисти (Турч., Земле моя .., 1961, 5); Гей , плину я по Дунаю ( Коломийки , 1969, 91). 3. перен. Плавно летіти , нестися в повітрі ( про птахів або про літальні апарати ). В небі .. довгими ключами пливли журавлі з журавлицями ( Довж ., І, 1958, 173); Високо .. пливли на захід в супроводі жвавих « яструбків » важкі бомбардувальники ( Гончар , III, 1959, 371); Шульпіка угорі Тихо плинув (Щог., Поезії , 1958, 101); // Повільно , плавно пересуватися по небозводу ( про сонце , місяць і т. ін.). Непримітно час минав , непримітно сонце пливло до спокою ( Мирний , IV, 1955, 24); Багряний місяць над полями пливе між хмарами ( Сос ., II, 1958, 170); Місяць блідий сумно плине По водах морських ( Метл . і Кост., Тв., 1906, 269); // Переміщуватися в повітрі під дією вітру . За сонцем хмаронька пливе (Шевч., II, 1963, 203); Понад полем синій дим пливе … ( Тич ., III, 1947, 183); Над рудим по-жухлим степом пливло по вітру легке й прозоре « бабине літо » ( Тулуб , В степу .., 1964, 156); // Легко поширюватися , розноситися в усі боки ( про звуки , запахи , прохолоду і т. ін.). З старої вілли на весь гай Плив голос панни Ванди (Фр., XI, 1952, 276); З ріки плинув живлющий струмінь прохолоди , з лісу – чистий і гіркий запах хвої ( Грим ., Кавалер .., 1955, 35). 4. перен. Плавно рухатися , переміщуватися в певному напрямку ; йти плавною ходою . Не біжить [ Галочка ] , а, мов рибонька ,.. пливе (Кв.-Осн., II, 1956, 321); Велично пливе по ниві комбайн ( Головко , І, 1957, 433); Не йде [ Андрій ] уже , а плине (Біл., Зигзаг , 1956, 57); // Іти , рухатися безперервним потоком , масою . Мішана юрба пливла до церкви з трьох боків (Мик., Повісті .., 1956, 41); З веселих сіл і селищ давніх Все плине люд , як ручаї (Мал., Віщий голос , 1961, 48); // Плавно пересуватися в танці . Химка кругом його [Хведора], мов пава , пливе , а він , наче м’яч той по землі качається , гопака оддирає ( Мирний , V, 1955, 217); Рожеві панни й кавалери у хвилях музики пливуть … ( Сос ., І, 1957, 381); // Іти , проходити перед очима того , хто їде в поїзді , автобусі і т. ін. ( про нерухомі предмети ). Біжить поїзд . Назустріч йому ось поле пливе ( Тесл ., З книги життя , 1918, 120); Повз вікна машини пливла вечірня Москва (Дмит., Обпалені .., 1962, 103); // Виникати , проходити в уяві , пам’яті одні за одними ( про думки , спогади , о брази і т. ін.). Мислі пливли от як ті білі хмарки в небі (Хотк., II, 1966, 43); І пливуть , мов листя , за водою Спогади-кораблики мої (Дмит., В обіймах .., 1958, 69); Як гаряче плинуть з безвісної далі Притьмарених видив нечутні рої ! (Перв., II, 1958, 372); // Обертатися , крутитися перед очима ( про відчуття при запамороченні , у напівпритомному стані ). Все пливло і гойдалося перед стомленими очима Миколи Петровича (Вл., Аргон . Всесвіту , 1947, 185). @ Пл а вом плист и ( пливт и ) див . плав . 5. Литися струменем , потоком у певному напрямку ; текти. Давала [Марічка] волю своєму жалеві давити їй горло , сльозам – плисти-виливатися (Круш., Буденний хліб .., 1960, 340); Одійшли [ дівчата ] дальше од кручі , де вода ще не дійшла до каміння і пливе тиха да чиста (П. Куліш , Вибр., 1969, 250); Там Рось тихо плине зеленою водою між високими кам’яними стінами (Н.- Лев ., І, 1956, 51); // перен. Поволі , поступово розходитися , розтікатися ( про відчуття млості , розслаблення і т. ін.). По його тілу пливло терпке і млосне розслаблення ( Кучер , Чорноморці , 1956, 339); // перен. Розмірено , плавно звучати . Старий Семен говорив довго ; його мова чимдальш пливла вільніше та скоріше , як вода на лотоках ( Коцюб ., І, 1955, 42); Просто й немудро пливла промова – повість жіночого життя (Еллан, II, 1958, 9); Слова батьківські рівні , оповідь спокійна , плине , наче давня легенда ( Кучер , Дорога .., 1958, 13); // перен. Легко , вільно викладатися , будуватися ( про мову , склад ); // Проходити , минати ( про час ). Як-то тяжко Тії дні минають . А літа пливуть меж ними , Пливуть собі стиха (Шевч., II, 1963, 235); Тяжко-важко, в неописанній тривозі , плила їй година за годиною (Фр., V, 1951, 107); Я ж і зроду не надіялася , що моє життя буде вічно поміж квітками плинути (Л. Укр., V, 1956, 168); // перен., рідко . Бути наслідком чого-небудь . – Вся та гарна дбайливість [ про звірів ] пливе у нього не з доброго серця , не з почуття справедливості і любові , а з брудного самолюбства (Фр., IV, 1950, 122); Не бійся смутку , що пливе З великої любові (Рильський, III, 1961, 56). 6. тільки плист и , пливт и . Втрачаючи твердість від тепла , вологи , розтікатися , розпливатися . Віск пливе .