плюсувальний

[pljusuʋɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який служить для додавання, підсумовування або об’єднання чогось; такий, що виконує операцію плюсування.

  2. У математиці та техніці: що стосується операції додавання, має властивість або функцію додавати (наприклад, про знак, пристрій).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плюсувальний, р. плюсувального, д. плюсувальному, з. плюсувального, о. плюсувальним, м. плюсувальнім

Більше записів