плюсква

1. (лінгв.) Форма минулого часу дієслова, що виражає дію, яка відбулася в минулому, не пов’язану з теперішнім моментом, і утворюється за допомогою суфікса -л- (наприклад, “писав”, “несла”); аорист.

2. (істор., лінгв.) У давньослов’янській та давньоруській мовах — одна з форм минулого часу (аорист або імперфект), що позначала завершену дію в минулому.

Приклади вживання

Приклад 1:
— ревінь.17 Плюсква (діал.) — блощиця постільна, кровоссальна комаха ряду клопів.18 Pot de chambre (фр.)
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: t.d. () |