плюсква

[pljuskʋɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (лінгв.) Форма минулого часу дієслова, що виражає дію, яка відбулася в минулому, не пов’язану з теперішнім моментом, і утворюється за допомогою суфікса -л- (наприклад, “писав”, “несла”); аорист.

  2. (істор., лінгв.) У давньослов’янській та давньоруській мовах — одна з форм минулого часу (аорист або імперфект), що позначала завершену дію в минулому.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плюсква, р. плюскви, д. плюскві, з. плюскву, о. плюсквою, м. плюскві, к. плюскво

Більше записів