1. Видавати характерні звуки, коли щось плюскається у воді або по воді; плескати, ляскати.
2. Рідко вживане значення: говорити багато і швидко, без змісту; теревенити.
плюскотіти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— гаркнули оповісники, і дністровими закрутами знов подалася луна, і Дністер перестав плюскотіти. В скісному сонці довга від Шаулиного ратища тінь простяглася на полонених і на козаків, зламалася на чистій воді і затремтіла на течії.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: дієслово () |