плюскотання

[pljuskotɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Плюскотання — власна назва літературного твору, збірки віршів або іншого мистецького твору, що містить у назві це слово.

  2. Плюскотання — рідкісне похідне іменникове утворення від дієслова “плюскотати“, що позначає абстрактну дію або процес за значенням вихідного слова: легке, м’яке плескання, бризкання (наприклад, води).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плюскотання, р. плюскотання, д. плюскотанню, з. плюскотання, о. плюскотанням, м. плюскотанні, к. плюскотання

Більше записів