Словник Української Мови
Буква
1. Роздавлювати, розплющувати, робити плоским під тиском або ударом.
2. Розбивати, ламати щось тверде з характерним звуком (наприклад, горіхи, лід).
3. Розгромлювати, розбивати наголову (про військові дії або суперника у спорті).
4. Сильно бити, колотити когось.
Приклад 1:
Стало чути, як щось почало бовтатися в калюжинах… плющати, і зрештою перед очима стовпом стала якась тінь… — Либонь, це школа? Яким же це чином?… Тут щось не так… Мовчки беремо його за руки, витягуємо на ґанок, іде покірно, як дитина, ковзається п’яними ногами, зіскоса позирає на нас.
— Невідомий автор, “191 Talant Stiepan Vasil Ovich Vasil Chien”