Значення
-
Вічнозелена дерев’яниста ліана родини аралієвих з довгими гнучкими пагонами, дрібними квітками й чорними ягодами, що використовується для вертикального озеленення (лат. Hedera).
-
Рослина з родини шорстколистих, однорічна трава з блакитними квітками, відома також як воловик лікарський або синяківка (лат. Echium vulgare).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. плющ, р. плюща, д. плющеві, з. плюща, о. плющем, м. плющеві, к. плющу
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘плющ’ походить від праслов’янського *pljušč, що пов’язане з дієсловом *pluti (плювати). Це пояснюється блювотними властивостями та неприємним смаком ягід плюща. Паралельна форма *bljušč (також ‘плющ’) походить від *bljьvati (блювати). Інші слов’янські мови мають подібні форми: польське bluszcz, чеське břečťan (але також є форми з pl-), сербохорватське bršljan тощо. Сумнівні зв’язки з балтійськими словами на кшталт латиського plauskas (лупа) або литовського plaukas (волосся) вважаються малоймовірними.