плющ

1. Вічнозелена дерев’яниста ліана родини аралієвих з довгими гнучкими пагонами, дрібними квітками й чорними ягодами, що використовується для вертикального озеленення (лат. Hedera).

2. Рослина з родини шорстколистих, однорічна трава з блакитними квітками, відома також як воловик лікарський або синяківка (лат. Echium vulgare).

Приклади вживання

Приклад 1:
Уманські пенати стали своєрідним духовним осередком, куди зліталися листи з усієї країни, та й з-за кордону, куди з’їжджалися люди, яких об’єднувала атмосфера цього дому, вабила особа його господині: Микола Бажан, Юрій Смолич, Варвара Губенко (Вишниха, як називала її Надія Віталіївна), гурт шістдесятників: Іван Світличний з дружиною, Надія Світлична, Роман Корогодський, Леонід Плющ із дружиною, інженер Аня Садовська та історик Ярослав Дашкевич зі Львова. Подовгу жила в неї її добра подруга, також легендарна жінка — зв’язкова УПА Галина Дидик.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Там і сям, серед битого шосейного шляху, на сонці грілися жовті гадюки і, зачувши тупіт од ніг наших пішоходців, із шелестом тікали з битого шляху набік, поміж темну лісову непроглядну гущавину; а вже ж туди ніхто не міг би продертися за ними крізь шпалерну стіну велетенських товстенних ліан, завгрубшки з людську руку, які міцно пообпліталися навкруг деревних стовбурів і суків і перекидалися з одного дерева на друге; а де не видно було ліан, там густо-густо повився на деревах плющ та позаростав усе волохатий сивий ломоніс-клематіс і непролазний, дуже чіпкий і колючий paliurus aculeatus, трохи схожий начебто із акацією; по-тутешньому він зветься «держидерево». Колись давніше отаких гущавин тут не було, ще тоді як жили тут черкеси-шапсуги; тоді були тут славні сади, та городи, виноградники; бо Черкещина вела жваву торгівлю садовиною з Туреччиною, що присилала в черкеські порти безліч торгових кораблів та фелюк; але тепер, за чверть століття, відколи Кавказьке побережжя спустіло, воно геть позаростало буйною могутньою порослю та й нагадувало непроглядні дівичі ліси та пущі Південної Америки; тепер важко навіть хоч трохи розпізнати які-небудь сліди од колишньої дуже високої хліборобської культури, що цвіла тутечки.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |