1. (у християнській теології та церковному праві) такий, що стосується одночасного перебування або належності до кількох церковних юрисдикцій (канонічних структур) або визнання їхньої легітимності; що існує в умовах множинності церковних управлінь на одній канонічній території.
2. (у ширшому, переносному значенні) такий, що поєднує в собі або визнає кілька різних систем норм, правил, авторитетів або канонів у певній сфері.