плигун

1. Той, хто плигає, стрибає; стрибун.

2. Рід земноводних безхвостих жаб родини райкових, що мають довгі задні лапи з розвиненими плавальними перетинками та здатні робити довгі стрибки (напр., озерна, ставкова, їстівна жаба).

3. Рід комах ряду прямокрилих, до якого належать коники, здатні робити довгі стрибки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |