плутонг

1. Військовий підрозділ у артилерії, що об’єднує кілька гармат одного калібру для спільної стрільби за єдиним завданням; зазвичай складається з 2–3 вогневих взводів.

2. У морській артилерії — група гармат середнього або великого калібру на кораблі, що мають спільне керування вогнем.

3. Історично — тактичне артилерійське формування у військах козацької доби та арміях XVIII–XIX століть, аналог сучасної артилерійської батареї.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |