1. Жінка, яка оре землю плугом; жінка-плугатар.
2. Розмовна назва жіночої особи, яка працює на тракторі з плугом; трактористка.
плугатарка
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. (True) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Жінка, яка оре землю плугом; жінка-плугатар.
2. Розмовна назва жіночої особи, яка працює на тракторі з плугом; трактористка.
Відсутні