Словник Української Мови
Буква
1. М’язові та жирові тканини тіла людини чи тварини; тілесна оболонка, протилежність душі або духу.
2. У релігійному та філософському вживанні — матеріальне, чуттєве, гріховне начало в людині, що протистоїть духовному.
3. Переносно — втілення, матеріальне втілення чогось (ідей, почуттів тощо).
4. Застаріле — рід, покоління, плем’я (частіше у виразі “плоть від плоти”).
Приклад 1:
Я хочу думати, що це етап: ставши як усі, „збільшовичившись“, він із часом прийме дійсність як свою плоть, і тоді знову потечуть щирі, цікаві, оригінальні думки й образи…» (2: 77). З уфімського зошита: «Не подобаються його контрасти: або сюсюкає, або садить чортами, як влучно схарактеризував татко.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Темрява поглинала темряву, плоть поглинала плоть, пред мети робилися і темрявою і плоттю. Я почула, як з-під вікон відпливли музиканти.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”