1. Ставати плоским, рівним, втрачати опуклість або рельєфність.
2. Розширюватися, робитися ширшим (про річку, долину тощо).
3. Перен. Втрачати гостроту, інтенсивність, силу; послаблюватися, вгамуватися (про почуття, увагу тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Ставати плоским, рівним, втрачати опуклість або рельєфність.
2. Розширюватися, робитися ширшим (про річку, долину тощо).
3. Перен. Втрачати гостроту, інтенсивність, силу; послаблюватися, вгамуватися (про почуття, увагу тощо).
Приклад 1:
Не дуже треба плошати, бо береженого Бог береже, або — як там ще кажуть — рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Галя (вбегает в восторге).
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”