Древослів

Словник Української Мови

пломінкий

[plominkɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

(Про вогонь, полум’я) Який сильно палає, розгоряється, має яскраве полум’я; палаючий, полум’яний.
(Переносно) Наповнений сильним почуттям, запалом, емоційним напруженням; палкий, запальний, пристрасний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пломінкий, р. пломінкого, д. пломінкому, з. пломінкого, о. пломінким, м. пломінкім

Більше записів