плодоутворення

[plodoutʋorɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Процес формування плода у рослин після запилення та запліднення, що включає розвиток зав’язі та інших частин квітки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плодоутворення, р. плодоутворення, д. плодоутворенню, з. плодоутворення, о. плодоутворенням, м. плодоутворенні, к. плодоутворення

Більше записів