плетка

1. Рідкий розчин глини, вапна або цементу, яким заповнюють шви між цеглою, каменем тощо при кладці для зміцнення конструкції та гідроізоляції.

2. Застаріла назва для будь-якого рідкого будівельного розчину, зокрема тиньку.

3. У техніці — рідка суміш для зв’язування або просочування чого-небудь.

Приклади вживання

Приклад 1:
не взирай на то, что твое тѣлишко есть убогая хижинка и что плоть твоя есть плетка и тканка простонародная, портище подлое, слабое и нечистое. Не суди по лицу ничего, никого ни себе.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |