1. Такий, що має сплюснуту, плоску форму; широкий і плоский.
2. Розм. Про обличчя: широкий, з великими, невиразними рисами.
3. Розм. Про людину: з таким обличчям.
плескатий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І вперше пекучий, задушений гнів На рабсько-плескатий поранок. IV І бачили очі дитячі твої, Широкі і схожі на рану, Як люди, що знали визвольні бої, Улесливо кланялись пану.
— Невідомий автор, “105 Oleh Olghich Vybranne”
Приклад 2:
— Оце ж тая Зелена могила, що кров’ю китайців куріла… Павло перевернув пужалном голову, оглянув плескатий лоб, розломлену скивицю і задумався… — Китайці — вірні служаки… Василь присів і тихо дзвонив істиком об голову, а сина спитав очима в землю: — Голова, як казан чумацький… А може, це який степовик наш закляк тут із вилами? Павло скривився і хитнув головою — «ні», а батькові просто сказав: — Наших тут не били.
— Невідомий автор, “032 Golova Khodi Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”
Частина мови: прикментик () |