плеоцен

[plɛot͡sɛn] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (геол.) Епоха неогенового періоду кайнозойської ери, що тривала приблизно від 5,3 до 2,6 мільйонів років тому; верхній відділ неогенової системи.

  2. (геол.) Відповідні цій епосі товщі гірських порід.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плеоцен, р. плеоцену, д. плеоценові, з. плеоцен, о. плеоценом, м. плеоцені, к. плеоцене

Більше записів