Дочка брата або сестри (стосовно дядька чи тітки).
племінниця
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Мотивація: негоже, щоб людина з таким прізвищем, відомий літературознавець, племінниця класика української літератури, та ще й з малолітньою дитиною, залишалася без засобів до існування. Це кидає тінь на радянську владу і «ллє воду (о спасенна фразеологія тих часів!)
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |