плектрон

1. У музиці — невеликий платівкоподібний предмет (зазвичай з пластмаси, металу або кістки), яким перебирають струни деяких щипкових музичних інструментів (гітари, бандури, мандоліни тощо); медіатор.

2. У давньогрецькій архітектурі — декоративний елемент у вигляді трикутного або ромбоподібного виступу, що чергується з метопами у фризі доричного ордера.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |