плебеїзація

[plɛbɛjizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Історичний процес надання плебеям (простому народові) рівних прав із патриціями (вищою знатью) у Стародавньому Римі.

  2. Переносно: процес зниження культурного, інтелектуального чи соціального рівня чого-небудь, наближення до потреб і смаків широких народних мас, часто з відтінком упрощення, вульгаризації або опошлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плебеїзація, р. плебеїзації, д. плебеїзації, з. плебеїзацію, о. плебеїзацією, м. плебеїзації, к. плебеїзаціє

Більше записів