плавний

1. Такий, що відбувається без різких змін, поступовий, рівномірний; м’який, стрункий.

2. Про звуки мови: такий, що утворюється без участі шуму від проходження повітря через звуження, з плавним переходом від одного способу утворення до іншого (наприклад, звуки [л], [j]).

3. У музиці: такий, що виконується без чіткого відокремлення звуків, зв’язно, легато.

Приклади вживання

Приклад 1:
Плавний розтин. Земля у язвах.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”

Частина мови: прикментик () |