плавання

Приклад 1:
Оскільки до закінчення терміну придатності кавового напою залишилося менш 2 місяців, у той час як для використання на кораблях далекого плавання термін придатності повинний бути щонайменше 4 місяці, Мурманське морське пароплавство відмовилося від одержання цього напою. За розпорядженням приватного підприємства «Лідія О.В.» кавовий напій був переданий для реалізації в місцевій торговельній мережі.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Адже він, Лужний, лодостатком надивився на справді найліпших плавців, стало відвідуючи стадіони, де відбувалися змагання з плавання, бо плавання в ті роки виповнювало його душу непогамовною пристрастю, і він, Лужний, записався навіть у члени клюбу плавців, дарма що його цікавило не так самому плавати, як радше дивитися, як плавають інші, але всі плавці, включно з олімпійськими змагунами, що їх він, Лужний, бачив, належали до роду звичайних, тобто часом і надзвичайних, однак таки смертних, натомість Володька, який нібито на перший погляд майже нічим не відрізнявся від доброго плавця, хоча він, Лужний, одразу ж постеріг цю невловну, проте разюче відчутну різницю, був частиною водної стихії, як це, зрештою, йому, Лужному, якогось чверть століття перегодя на поминках Тетяни Тимофіївни й підтвердив за чаркою отець Терентій, прозрадивши, що невдовзі перед смертю Тетяна Тимофіївна зайшла до нього, Терентія. й сказала, щоб він, Терентій, за кілька днів сумлінно відправив за упокій її душі,бо вона, Мироненчиха, от-от помре, оскільки їй снився Володька, тобто вона навіть не зовсім певна, чи снився, а чи приходив вочевидь, тільки вона, Тетяна Тимофіївна, яка лагодила на кухні салату, раптом побачила, як він, Володька, мокрий і усміхнений та при доброму здоров’ї виходить із моря, обтрушуючися й вибачливо пояснюючи, мовляв, він трохи забарився, однак за кілька днів він остаточно навідається за нею, його любою ненькою, і вони знову, як і колись, попливуть разом туди, куди досі вона, Тетяна Тимофіївна, зроду не запливала, і, хоча він, Терентій, порадив Мироненчисі трохи менше думати про Володьку, царство йому небесне, й частіше молитися, здавшися на ласку Всевишнього, за кілька днів Тетяна Тимофіївна й справді переставилася, дарма що їй нічого не бракувало, своєю смертю ще більше зміцнивши його, Лужного, на переконанні, що в цьому світі діють сили, яких люди не помічають, або й бояться помічати, — висновок, що до нього він, Лужний, дійшов ще понад тридцять років тому на забаві в Народному Домі в Нью-Йорку, коли йому зіпсувався настрій після кількох невдалих спроб потанцювати з Іванкою Пазуняк, у яку він, Лужний, не те щоб був закоханий, а просто він її розглядав, як можливу подругу життя, котра народжувала б йому здорових, ставних нащадків, якби він, Лужний, захотів змінити статус кавалера на одруженого, і то зіпсувався йому настрій навіть не тому, що Іванка при свідках надто визивно дала гарбуза, чого вона могла й не робити, а тому, що він, Лужний, без причини посварився з Зіновієм Бачею, а тоді, замість спробувати бодай якось розважитися, аби не так огидно нило всередині, ненароком, — він і сам не помітив, як воно сталося, — на весь вечір, як останній віслюк, втелющився в розмову з Позенком.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
7 ,..п ѣсеньку сію Гамаліевскую: Буря море раздымает, В ѣ те р волн ы…-— Мається на увазі одна з пі-сень-кантів початку XVIII ст., яка оспівує небезпеки морського плавання під час шторму, корабельну катастрофу; запис її зберігся в рукописному збірнику, описаному А. В. Позднєєвим (див. : Хрестоматия русской литературы XVIII века.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”