1. Одяг, який носять поверх білизни, зазвичай має вигляд сукні або комплекту з верху та низу.
2. Сукня — жіночий одяг, що складається з лифа та спідниці, зшитих разом як єдине ціле.
3. Тканина, матерія, полотно (застаріле або діалектне значення).
плаття
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Не дуже схвалює дружбу між М. та дочкою голови облвиконкому: «я не дуже люблю таку дружбу з не рівними за матеріальним станом людьми — в них булочки, пироги, по три плаття на тиждень шиється, а я так хочу до від’їзду зшити щось їй і собі і ніяк не зведу кінці з кінцями. І прикро за зневажені ідеї рівности: одні барствують, а сліпа вчителька їхніх дітей ходить у лахмітті й голодує».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Як заговорив до неї Василь, так вона так злякалась, як тогдi, як на неї розсердилась: а се тiльки одним один раз i було на її вiку, як, принiсши вона вiд рiчки плаття, загубила материну хустку, що ще вiд її покiйної матерi, так за те-то на неї сердилась було, i хоч не довго, та вона — крий боже! — як було злякалась.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
Не справляй їй нi плаття, нi одежi, дома не сиди, таскайся по шинкам та по чужим жiнкам; то з жiнкою у парцi i з дiточками якраз пiдете у старцi. А ти, дочко, мужичку не спускай i нi у чiм йому не поважай; коли дурний буде, то поїде у поле до хлiба, а ти йди у шинок, пропивай останнiй шматок; пий, гуляй, а вiн нехай голодує; та i в печi нiколи не клопочи; нехай паутинням застелеться пiч, от вам i уся рiч.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |