плац-майор

[plɑt͡s-mɑjor] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Військове звання старшого офіцера в російській армії (XVIII–XIX ст.), який відповідав за розміщення та розквартирування військ, нагляд за караульною службою та порядком у таборі або на тимчасових стоянках.

  2. Посадова особа у військовій адміністрації, що завідувала господарськими та адміністративними питаннями (наприклад, устаткуванням плацу, казарм) у деяких європейських арміях минулого.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плац-майор, р. плац-майора, д. плац-майорові, з. плац-майора, о. плац-майором, м. плац-майорі, к. плац-майоре

Більше записів