Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова платити; передача грошей, цінностей за отримані товари, послуги або для погашення зобов’язань.
2. Сума грошей, що сплачується або підлягає сплаті за щось; грошовий внесок.
3. (у множині, зазвичай) Регулярні грошові внески (наприклад, за комунальні послуги, кредит).
Приклад 1:
Чеком визнається папір, що містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банкові виконати платіж зазначеної в ньому суми чекоутримувачеві. У якості платника за чеком може бути зазначений тільки банк, де чекоутримувач має кошти, якими він має право розпоряджатися шляхом виставляння чеків.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Чек повинний містити: – найменування «чек», включене в текст документа; Договор (контракт) закупки Способи платежуФорми розрахунків Розрахунки платіж– ними дорученнями Розрахунки акредитивом Розрахунки інкасо Розрахунки векселями Розрахунки чеками Оплата в кредит Оплата у розстрочку За фактом одержання З частковою передоплатою З повною передоплатою169 – доручення платнику виплатити визначену грошову суму; – найменування платника і вказівка рахунка, з якого повинний бути виконаний платіж; – указівка валюти платежу; – указівка дати і місця складання чека; – підпис особи, що виписує чек (чекодавця). У рамках зазначених форм розрахунки можуть виконуватися з частковою передоплатою і за фактом одержання товару, з передоплатою цілком – за весь товар, оплатою у розстрочку тощо.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”