Значення
-
(від фр. placage — облицювання) Технологічний процес у виробництві фанері, шпону або паперу, при якому тонкі листи (шпон) накладаються один на один і склеюються під тиском, утворюючи багатошаровий матеріал.
-
(від фр. placer — розміщувати) У поліграфії — розкладка, компонування та точне розміщення ілюстрацій, тексту та інших елементів на друкарській формі або макеті сторінки.
-
(заст.) У шитві — техніка пришивання, нашивання або вшивання декоративних елементів (наприклад, бійок, планок) на тканину.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пласировок, р. пласировка, д. пласировкові, з. пласировок, о. пласировком, м. пласировкові, к. пласировку