1. (від фр. placage — облицювання) Технологічний процес у виробництві фанері, шпону або паперу, при якому тонкі листи (шпон) накладаються один на один і склеюються під тиском, утворюючи багатошаровий матеріал.
2. (від фр. placer — розміщувати) У поліграфії — розкладка, компонування та точне розміщення ілюстрацій, тексту та інших елементів на друкарській формі або макеті сторінки.
3. (заст.) У шитві — техніка пришивання, нашивання або вшивання декоративних елементів (наприклад, бійок, планок) на тканину.