пластир

1. Медичний засіб у вигляді смужки тканини, плівки або іншого матеріалу з лікарським препаратом, що наклеюється на шкіру для місцевого лікування, фіксації перев’язки або захисту рани.

2. (Заст.) Лікарська пов’язка, просочена лікувальним складом, яку накладали на хвору ділянку тіла.

3. (Перен., розм.) Про те, що тимчасово вирішує проблему, але не усуває її причини (наприклад, “економічний пластир”).

Приклади вживання

Приклад 1:
Для автограф-сесій можна пристарати яскравий пластир або й гумову рукавичку. Згодом слід накласти гіпс: на ньому доречно й зручно записувати принагідні думки, віршовані рядки і телефони прихильниць.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Частина мови: іменник (однина) |