пластинчатий
[plɑstɪnt͡ʃɑtɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який складається з пластин або має вигляд пластин; що має структуру з плоских тонких шарів, пластів.
-
(у біології, зоології) Який має органи, частини тіла у вигляді пластин (наприклад, про пластинчасті зябра деяких тварин, пластинчастий гриб).
-
(у техніці) Який має у своїй конструкції пластини або спеціальні пластинчасті елементи (наприклад, пластинчастий пружина, пластинчастий теплообмінник).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пластинчатий, р. пластинчатого, д. пластинчатому, з. пластинчатого, о. пластинчатим, м. пластинчатім