пластичний

1. Який має властивість пластичності, здатний зберігати форму, надану йому під тиском, або легко її змінювати; гнучкий, ковкий.

2. Який відрізняється плавністю, виразністю та гармонійністю ліній, форм або рухів; витончено-виразний.

3. У мистецтві: такий, що створює враження об’ємності, рельєфності; пов’язаний із передачею форми, об’єму.

4. У медицині: такий, що стосується хірургічного відновлення форми або функції органів і тканин (наприклад, пластична операція).

Приклади вживання

Приклад 1:
Він досить пластичний, тобто незле володіє своїм тілом. Зверни увагу: ось він застиг, ніби filmstar, під протилежною стіною.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
— Хіба не здається вам, що отой ваш п’яний пластичний грек, про якого ви були оповідали мені з таким пафосом, страшенно нагадує оцього Разорвакі? — додала Петрова, прочитавши ці вірші.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прикментик () |