пластун-боєць

[plɑstun-bojɛt͡sʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Учасник пластунських (скаутських) загонів, який бере активну участь у бойових діях, зокрема у складі українських національно-визвольних формувань.

  2. Член української пластової організації, який під час війни вступає до лав Збройних Сил України або інших військових формувань для захисту держави.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пластун-боєць, р. пластуна-бійця, д. пластунові-бійцеві, з. пластуна-бійця, о. пластуном-бійцем, м. пластуні-бійцеві, к. пластуне-бійцю

Більше записів