планиця

1. (діал.) Те саме, що плахта — традиційна українська поясна жіноча одяжина з двох прямокутних полотнищ тканини, зшитих або з’єднаних нирками.

2. (заст.) Великий шматок, полотнище тканини, полотна; покривало, покривальце.

3. (перен., рідко) Широкий, рівний простір чогось (наприклад, сніговий, льодовий).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |