планово-господарський

1. Пов’язаний з плануванням та управлінням господарською діяльністю, переважно в контексті централізованої економіки, де плани є обов’язковими директивами.

2. Стосовний до органів державного управління, які займалися розробленням народногосподарських планів і контролем за їх виконанням (наприклад, у СРСР).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |